топтати — топчу/, то/пчеш, недок., перех. 1) М яти, приминати ногами під час ходіння, бігання. || розм. Ходити, йти по чому небудь. || розм. Ідучи, уторовувати стежку, шлях. 2) Навмисно давити, м яти, бити ногами. || Знищувати, придавлюючи, приминаючи… … Український тлумачний словник
топтати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
черевити — топтати, розбивати … Лемківський Словничок
дотоптати — топчу/, то/пчеш, док., дото/птувати, ую, уєш, недок., перех. Закінчувати топтати що небудь; топтати до кінця … Український тлумачний словник
прокладати — 1) = прокласти (дорогу, стежку утворювати, ідучи, їдучи, їздячи), торувати, у[в]торовувати, у[в]торувати, у[в]бивати, у[в]бити, пробивати, пробити, топтати, протоптувати, протоптати, у[в]топтувати, у[в]топтати, витоптувати, витоптати (часто… … Словник синонімів української мови
Феодосий Лазовский — епископ холмский и белзский (1552 1565 гг.), владимирский и берестейский (1565 1580 гг.). Фамилию Лазовский с дворянством приобрел он позже. Был женат и имел дочь. Впоследствии он сделался монахом и архимандритом Брестского монастыря; в грамоте… … Большая биографическая энциклопедия
аще — союз (3). 1. Присоединяет условные придаточные предложения если: Боянъ бо вѣщіи, аще кому хотяше пѣснь творити, то растѣкашется мыслію по древу... 2 3. И рече Гзакъ къ Кончакови: „Аще его (Владимира Игоревича) опутаевѣ красною дѣвицею, ни нама… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
немощьныи — (238) пр. 1.Бессильный, слабый, немощный: въ васъ мнози немоштьни и недѹживи и съпѧть мнози. (ἀσϑενεῖς) Изб 1076, 122; ови ѹни сѹть. дрѹзии же заматерѣли. и ови сѹть крѣпъции. а ови немощьни. УСт XII/XIII, 206 об.; д҃хъ бодр(ъ) плоть же немощна.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
бити — б ю, б єш; наказ. сп. бий; недок. 1) неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому небудь, об щось. || Хлюпатися, плескати. Бити в долоні. 2) перех., кого. Завдавати ударів кому небудь. || кого, по кому – чому, перен.… … Український тлумачний словник
витоптувати — ую, уєш, недок., ви/топтати, пчу, пчеш, док., перех. 1) Псувати або знищувати посіви, городину, траву і т. ін., топчучи їх. 2) Часто ходячи по тому самому місцю, утоптувати, прокладати стежку, дорогу і т. ін. || Топчучи, стискувати, зменшувати в… … Український тлумачний словник